Головна | Реєстрація | Вхід | RSSНеділя, 24.09.2017, 16:44

Рогатинська СЗОШ №1 з поглибленим вивченням іноземної мови

Меню сайту
Форма входу

До ювілею Кобзаря

Тези- анотації робіт переможців обласного етапу Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості присвяченого шевченківським дням 

«Об’єднаймося ж, брати мої!» в номінації «Історія та державотворення»

  

Тези-анотація дослідницької роботи

«Формування наукової еліти в середовищі Наукового товариства  імені Тараса Шевченка та її роль у культурному житті Галичини в 20- 30-ті рр. 20 століття»

учня 11 класу Моткалюка Андрія

 

     Актуальність обраної теми для дослідження зумовлюється тим, що не зважаючи на велику кількість досліджень проблеми українського національного відродження на зламі XIX – в 30-х рр. XX ст., і факторів які його  обумовлюють, спостерігається недооцінка  в його процесах ролі НТШ як важливого чинника національного дозрівання українства, унікального феномена інтелектуальної самоорганізації українців. Причини недооцінки слід шукати насамперед у поширених в період тоталітарної системи стереотипах, за якими НТШ представлялося як явище другорядне, яке органічно прийшло до стану самоліквідації.

    Предметом дослідження є діяльність НТШ, його заслуги в громадському, культурно – освітньому та науковому житті українців у досліджуваний період.

     Мета дослідження полягає в тому, щоб на базі охарактеризованих джерел та літератури проаналізувати багатогранну діяльність НТШ в умовах польської окупації.

    Розуміючи складність та багатоплановість досліджуваної проблеми, зосереджено головну увагу на вирішенні наступних завдань:

  • проаналізувати передумови зародження НТШ;
  • розкрити сутність ідеології, основні методи, форми і напрямки діяльності НТШ;
  • визначити чинники, які впливали на науку і культурну діяльність НТШ у 20 – 30 р. XX ст.
  • дослідити і систематизувати періоди діяльності секцій і комісій НТШ, зібрати дані про голів товариства, скласти перелік найвизначніших видань;
  • вивчити краєзнавчий аспект проблеми.

 

Тези-анотація

науково-дослідницької роботи

« ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ЖУРНАЛ «ДЗВІНОЧОК» : ІСТОРИКО-ЛІТЕРАТУРНА РЕТРОСПЕКТИВА»

Глагович Марини Михайлівни, учениці 11-А класу

 

Мета роботи  – дослідити і розкрити історію зародження, відродження і розвитку Всеукраїнського журналу для дітей «Дзвіночок» та його місце в українській дитячій періодиці сьогодення

Завдання: проаналізувати проблематику періодики української дитячої книжки, узагальнити вагомість та цінність періодичних видань дитячого журналу «Дзвіночок», довести його важливе значення  у формуванні юної особистості, громадянина української держави.

Предметом дослідження науково-дослідницької роботи стала неймовірно драматична  історія та сьогодення Всеукраїнського журналу для дітей «Дзвіночок»

Об’єкт дослідження - численні видання журналу «Дзвіночок»

Структура роботи:

Вступ

Розділ 1

Журнал для дітей «Дзвіночок» – сторінки історії

1.1. Юрій Шкурмеляк – перший головний редактор журналу «Дзвіночок»                

1.2. «Дзвіночок». Сторінки історії

Розділ 2

Відродження «Дзвіночка» – журналу українських дітей
 2.1. Журнал «Дзвіночок» –  національно-патріотичне дитяче видання незалежної України

2.2.Місце і роль «Дзвіночка» в українській сучасній літературі та періодиці

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Тези  робіт переможців Всеукраїнського літературного

конкурсу  «Розкрилля душі»

       

Роздуми Т.Г. Шевченка про долю українського народу в його передмові до поеми „Гайдамаки”

 Дослідницька робота слухача гуртка світової літератури, учениці 11класу Глагович  Марини                          

        Уже для багатьох поколiнь українцiв – i не тiльки українців - Тарас Григорович Шевченко означає так багато, що сама собою створюється iлюзiя, нiби ми все про нього знаємо,все в ньому розумiємо, i вiн завжди з нами, в нас. Та це лише iлюзiя. Шевченко як явище велике й вiчне – невичерпний i нескiнченний. Волею iсторiї вiн ототожнений з Україною i разом з її буттям продовжується нею, вбираючи в себе новi днi i новий досвiд народу, вiдзиваючись на новi болi й думи, стаючи до нових скрижалiв долi. Вiн росте й розвивається в часi, в iсторiї i нам ще йти i йти до його осягнення. Ми на вiчнiм шляху до Шевченка…

         Тараса Шевченка розумiємо настiльки, наскiльки розумiємо себе – свiй час i Україну в ньому. Але, щоб краще зрозумiти його як нашого сучасника, траба повністю осягнути його як сучасника людей, проблем, суспiльства XIX столiття. Вiн сам приходить у наш день. Але й ми повиннi йти у його час. Лише так мiж нами й ним буде глибше взаєморозумiння.

     Ми щиро запхоплюємося високим образом Кобзаря, його громадянською принциповiстю i моральною чистотою, почуттям соцiальної i нацiональної справедливостi, вiдданiстю правдi i свободi. Та чи можемо сповна уявити собi, що за цим стояло,скiльки це вимагало душевних сил i боротьби, скiльки це коштувало мук i болю, скiльки для нього треба було прозрiнь думки i висоти духу? Щоб це уявити, треба добре знати не лише самого Шевченка, а й його епоху, атмосферу життя суспiльства, його сучасникiв. А також конкретний контекст полiтичного, iдеологiчного, культурного життя Росiйської iмперiї середини XIX столiття, в якому поставало i утверджувалося нове, шевченкiвське самоусвiдомлення України.

         Мета роботи – розкрити сутність та історичні аспекти роздумів Тараса Григоровича Шевченка про долю України у передмові до поеми «Гайдамаки».  Предметом дослідження стали саме роздуми Т.Г.Шевченка про долю українського народу у передмові до твору «Гайдамаки», а об’єктом дослідження – поема «Гайдамаки» та сама передмова.

Творча робота слухача  гуртка світової літератури,учениці 9 класу Харишин Марії

Листи до Шевченка

Вечірнє сонце поволі ховалося за Чернечу гору, вкриваючи вечірньою пеленою неквапливе місто. Загадково дивиться на Вкраїну Кобзар, що воскрес у творінні талановитого скульптора. Пронизливий погляд, темно-сірі очі, дух єдності, що гуртує народ біля славетної постаті. Німа розмова пророка з вічністю.

Мати і діти

… Нічого кращого немає

Як тая мати молодая,

З своїм дитяточком малим

Не сумуй,Тарасе, усміхнись своєму дитинству, як сміявся колись, вибігаючи зі старенької хатини чи дивлячись у небесні очі матері. Ти усміхався хатинці, сонцю, ягнятам – всьому, що вважав раєм. Певно не пам’ятаєш, як гаснув ясний мамин погляд, коли переводила очі з твоєї малої голівки на темну голодну хату. Ту, яку осявали своїм світлом мати-сонце і діти-промінці. Ти не усміхаєшся… Не бачить рожевого раю зранена ранами душа! Тільки пророча сльоза блистить в очах, блистить, відбиваючи спогади, що ділять життя на два світи.

Живе лиш той,

Хто не живе для себе

В. Симоненко

Художник

Ти знайшов свою малярську долю в бур’янах, проніс від дяка до дяка, зберіг у панських покоях. Пам’ятаєш автопортрет зі свічкою? Ця свічка була вогником твого великого майбутнього. Ніхто і ніколи не зміг вибити її з твоїх рук. Ти засвітив її усім українцям, віддавши тепло свого серця і ясність думок. З таким талантом ти міг стати багатим. І картини, і слова твої були неперевершені. Ними захоплювалися, їх боялися, за них вмирали. Бо вони були – для народу.

 

«Кобзар»

Служу…

Ти приніс у кожну українську сім’ю родинну реліквію на славу імені України. Ти дав світу свій «Кобзар» - книгу сліз і горя, книгу гніву і надії, книгу віри і краси. Зібрав у ній сльози матерів, стогони козаків, крик зраненої душі, заклики і пророцтва, Ти підкорив світ «своїм незлим, тихим словом», бо поставив його на сторожі наймилішої землі, найріднішого народу. Твоє слово допомагало моїм землякам піднятися з коми і творити державу, у якій многоцвітною веселкою буде сяяти рідна мова. Тільки коли ж це станеться…

 

Календар
«  Вересень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Copyright MyCorp © 2017
Конструктор сайтів - uCoz