Головна | Реєстрація | Вхід | RSSСубота, 23.06.2018, 22:20

Опорний заклад Рогатинська СЗОШ №1 з поглибленим вивченням іноземної мови

Меню сайту
Форма входу

Основа здорової нації

Формування здорового способу життя – основа здорової нації.

 

Нова школа досвідом переконана в тім, що коли ми бажаємо мати життєвий тип людини, гідний прийдешньої людськості, то повинні шукати засобів, аби задовольнити нормальні вимоги нашої душі й тіла відповідно до гармонії правди, краси й добра…

Яків Чепіга

 

Дуже багато розмов завжди точилось навколо проблем освіти і виховання. І не тільки у нас в державі, але й у всіх, у принципі, країнах світу. Тому, що діти, незалежно від того, в якій державі народилися, живуть або будуть жити, визначають майбутнє цієї держави. І навряд чи громадянам будь-якої країни байдуже, яким буде їх завтрашній день. А відтак, держава робить свого роду замовлення на виховання особистості - формування людини нового типу, людини інтелектуальної, творчої , ініціативної і самостійної, орієнтованої на визначені морально-етичні цінності, з визначеними суспільно-політичними поглядами.

Та ми повинні пам’ятати, що діти – майбутнє нашої держави. Від того, якими людьми вони виростуть, залежить, якою буде наша країна. А відповідальність за прийдешнє покоління лежить на нас, дорослих. Тож кому, як не нам допомогти у розвитку соціально-психологічних компетентностей учнів, які допомагають вести здоровий спосіб життя: адекватно сприймати себе і навколишніх, будувати позитивні міжособистісні стосунки, критично і творчо мислити, приймати відповідні рішення, вирішувати проблеми і керувати стресами. Ми повинні виховувати нове здорове покоління, прикладати всі зусилля для створення умов його найкращого існування. Підтримання свого тіла і духу в хорошому стані, заняття спортом та зростання кількості освічених людей – ось запорука здорового суспільства.

“Здоров’я дорожче золота” – У. Шекспір. Це найголовніша складова нашого життя. Без нього Ми – ніхто. Хворій людині не потрібні гроші. А можливо на ліки? – Так! Та не все можна купити! Можна бути здоровим фізично, але морально та духовно – страждати.

Світова наука розробила цілісний погляд на здоров`я як феномен, що інтегрує принаймні чотири його сфери або складові - фізичну, психічну (розумову), соціальну (суспільну) і духовну. Всі ці складові невід`ємні одна від одної, вони тісно взаємопов`язані і саме разом, у сукупності визначають стан здоров`я людини. Для зручності вивчення, полегшення методології дослідження феномена здоров`я наука диференціює поняття фізичного, психічного, соціального і духовного здоров`я. Цей принцип диференціації був закладений у групування індикаторів опитування з урахуванням змісту кожної сфери.

До сфери фізичного здоров`я включають такі чинники, як індивідуальні особливості анатомічної будови тіла, перебігу фізіологічних функцій організму в різних умовах спокою, руху, довкілля, генетичної спадщини, рівня фізичного розвитку органів і систем організму.

До сфери психічного здоров`я відносять індивідуальні особливості психічних процесів і властивостей людини, наприклад збудженість, емоційність, чутливість. Психічне життя індивіда складається з потреб, інтересів, мотивів, стимулів, установок, цілей, уяв, почуттів тощо. Психічне здоров`я пов`язано з особливостями мислення, характеру, здібностей. Всі ці складові і чинники обумовлюють особливості індивідуальних реакцій на однакові життєві ситуації, вірогідність стресів, афектів.

Духовне здоров`я залежить від духовного світу особистості, зокрема складових духовної культури людства - освіти, науки, мистецтва, релігії, моралі, етики. Свідомість людини, її ментальність, життєва самоідентифікація, ставлення до сенсу життя, оцінка реалізації власних здібностей і можливостей у контексті власних ідеалів і світогляду - все це обумовлює стан духовного здоров`я індивіда.

Соціальне здоров`я пов`язано з економічними чинниками, стосунками індивіда із структурними одиницями соціуму - сім`єю, організаціями, з якими створюються соціальні зв`язки, праця, відпочинок, побут, соціальний захист, охорона здоров`я, безпека існування тощо. Впливають міжетнічні стосунки, вагомість різниці у прибутках різних соціальних прошарків суспільства, рівень матеріального виробництва, техніки і технологій, їх суперечливий вплив на здоров`я взагалі. Ці чинники і складові створюють відчуття соціальної захищеності (або незахищеності), що суттєво позначається на здоров`ї людини. У загальному вигляді соціальне здоров`я детерміноване характером і рівнем розвитку головних сфер суспільного життя в певному середовищі - економічної, політичної, соціальної, духовної. [11]

Зрозуміло, що у реальному житті всі чотири складових - соціальна, духовна, фізична, психічна, і діють одночасно і їх інтегрований вплив визначає стан здоров`я людини як цілісного складного феномена.

Суспільство нашої країни має бути здоровим – фізично, морально, духовно, соціально! Хочеться, щоб в нашій країні поняття “ЗДОРОВ’Я” та ”СУСПІЛЬСТВО” стали тотожними. Адже не буде повноцінного суспільства, яке не має здоров’я. Здорове суспільство має на меті процвітання та підняття рівня життя своєї країни.

Важливе здоров’я кожної людини, адже окремо ми є частинками суспільства. Та все починається змалку – з немовляти. Здоров’я дитини – багатство України! Це її сьогодення і що, найголовніше, – майбутнє!

Нова парадигма освіти орієнтується на розвиток і саморозвиток учнів. При цьому знання слугують основою, субстратом для розвитку за індивідуальною траєкторією. Серед основних завдань загальноосвітньої школи освітянські документи визначають виховання «національно - свідомої, вільної, демокра­тичної, життєво і соціально компетентної особистості» [2].

Сьогодні в українській освітній практиці домінуючою стає нова ідеологія освіти, що пов’язана з компетентнісним підходом (компетентнісною пара­дигмою). Серед української педагогічної громадськості, на сторінках педагогічної преси, у змісті нормативних документів, що регламентують розвиток освітніх процесів, активно пропагується теза про необхідність запровадження компетентнісного підходу в навчально-виховному процесі.

Необхідність формування школою ключових компетентностей відзначена в концепції модернізації вітчизняної освіти. Зміст нових навчальних програм вказує на те, що саме компетентності виступають у ролі інтегрованого результату освіти.

Відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти [2] поняття вживаються у такому значенні:

1) ключова компетентність - спеціально структурований комплекс характер- ристик (якостей) особистості, що дає можливість їй ефективно діяти у різних сферах життєдіяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів;

2) ключова компетенція - певний рівень знань, умінь, навичок, ставлень, які можна застосувати у сфері діяльності людини;

3) компетентнісний підхід - спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загальнопредметна і предметна (галузева) компетентності;

4) компетентність - набута у процесі навчання інтегрована здатність учня, що складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці;

5) компетенція - суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини;

6) предметна (галузева) компетентність - набутий учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, пов’язаної із засвоєнням, розумінням і застосуванням нових знань;

7) предметна компетенція - сукупність знань, умінь та характерних рис у межах змісту конкретного предмета, необхідних для виконання учнями певних дій з метою розв’язання навчальних проблем, задач, ситуацій;

8) соціальна компетентність - здатність особистості продуктивно співпрацюва­ти з партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі [2].

В опорному закладі Рогатинська спеціалізована ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 із поглибленим вивченням іноземної мови активно впроваджується модель виховної системи «Школа НОВОЇ ГЕНЕРАЦІЇ» , яка передбачає забезпечення розвитку високоінтелектуальної, компетентної, національносвідомої особистості з активної громадською позицією, здатної до самореалізації та прояву своїх можливостей у різних сферах життєдіяльності [3]

Головне завдання нашого опорного закладу полягає в тому, щоб дитина зрозуміла та осмислила своє життя, навчилась самостійно та успішно вирішувати як щоденні життєві ситуації, так і складні життєві проблеми. Тобто стала життєво компетентною, життєстійкою, життєздатною. Тоді вона зможе змінити своє життя, боротися з бездуховністю, байдужістю, безвідповідальністю, злиднями, які наче іржа, руйнують життєдіяльність окремої людини та всього суспільства.

Тому освітній процес повинен не просто дати дитині суму знань, умінь, навичок, а сформувати в неї компетентність як загальну здатність, що ґрунтується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, отриманих завдяки навчанню.

  • умови, що продукують меркантильність і цинізм, призводять до деформації системи цінностей у доволі значної кількості громадян України. Знецінюється одвічне: любов, сім'я, культурні цінності; гіпертрофується матеріальне та культивуються особисті потреби і задоволення. Зниження рівня суспільної та особистої моралі, раннє статеве життя ведуть до формування особистості, котра не здатна створити міцну сім'ю, народити і виховати дітей. [8].
  • процес в опорному закладі спрямовується на мо­делювання варіативних ситуацій ціннісного вибору, що забезпечує сформованість ціннісних ставлень учня до існуючих явищ та процесів суспільства. Виховання стає проце­сом залучення особистості до за­своєння вироблених людством цінностей, створення сприятливих умов для реалізації природного по­тенціалу та творчого ставлення до життя, спрямований на утверджен­ня суспільне значущих норм та пра­вил поведінки особистості. [3]

Педагогічний колектив опорного закладу приділяє важливу увагу формуванню цінніснного ставлення до себе ( за « Основними орієнтирами виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України »).

Ціннісне ставлення до себе передбачає сформованість у зростаючої особистості вміння цінувати себе як носія фізичних, духовно-душевних та соціальних сил. Воно є важливою умовою формування у дітей та учнівської молоді активної життєвої позиції.

Ціннісне ставлення до свого фізичного "Я"— це вміння особистості оцінювати свою зовнішність, тілобудову, поставу, роз­виток рухових здібностей, фізичну витривалість, високу праце­здатність, функціональну спроможність, здатність відновлювати силу після фізичного навантаження, вольові риси, статеву належність, гігієнічні навички, корисні звички, стан свого здоров'я та турбуватися про безпеку власної життєдіяльності, вести здоровий спосіб життя, активно відпочивати.

Ціннісне ставлення до свого психічного "Я"передбачає вихованість у дітей та учнівської молоді культури пізнання власного внутрішнього світу — думок, переживань, станів, намірів, прагнень, цілей, життєвих перспектив, ідеалів, цінностей, ставлень. Важливо навчити зростаючу особистість сприймати себе такою, якою вона є, знати свої позитивні і негативні якості, сприяти формуванню у неї реалістичної Я-концепції, готовності та здатності до самовдосконалення, конструктивної самокритичності.

  • службою проведено заходи по просвітницько-профілактичній роботі, бесіди та діагностичне анкетування по пропагуванні здорового способу життя та по проблемі насильства.

Ціннісне ставлення до свого соціального "Я" виявляється у таких ознаках: здатності орієнтуватися та пристосовуватися до нових умов життя, конструктивно на них впливати; визначенні свого статусу в соціальній групі, налагодженні спільної праці з дорослими та однолітками; вмінні запобігати конфліктам, справедливому і шляхетному ставленні до інших людей; позиції активного суб’єкта громадянського суспільства, який може і має впливати на долю країни [8].

Діяльність освітнього закладу щодо збереження та зміцнення здоров’я учнів лише тоді може вважатися повноцінною і ефективною, якщо певною мірою професійно та ефективно у єдиній системі реалізуються здоров’язберігаючі та здоров’яформуючі технології.

Ефективність процесу формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя залежить від відповідної спрямованості як навчального, так і виховного процесу, форм і методів його організації. Усі методи з організації здорового способу життя можна об’єднати у такі технології:

·Упровадження та реалізація здоров’язберігаючих програм та заходів із попередження негативних проявів серед школярів;

·Проведення соціологічних досліджень;

·Організація діяльності класних керівників;

·Організація позакласних загальношкільних заходів;

·Наочна агітація;

·Організація змістовного здорового дозвілля;

·Розвиток школярів у гуртках, об’єднаннях, спортивних секціях;

·Діяльність учнівських органів самоврядування;

·Індивідуальна робота з учнями;

·Співпраця з правоохоронними та медичним закладами;

·Організація відпочинку та оздоровлення дітей влітку;

·Робота з батьками.

Державним стандартом передбачена мета освітньої галузі «Здоров’я і фізична культура» - розвиток здоров’язбережувальної компетентності шляхом набуття учнями навичок збереження, зміцнення, використання здоров’я та дбайливого ення до нього, розвитку фізичної культури особистості та готовності до дій в умовах надзвичайних ситуацій та захисту Вітчизни [2]. Отож, саме здоров’язбережувальна компетентність є фундаментальною в контексті вивчення предмета «Фізична культура». У той же час вона визначається як ключова і тому формується на міжпредметному рівні шляхом оволодіння предметними компетенціями з урахуванням специфіки предметів та пізнавальних можливостей учнів основної школи. Розуміється ця компетентність як «здатність учня застосовувати в умовах конкретної ситуації сукупність здоров’язбережувальних компетенцій, дбайливо ставитися до власного здоров’я та здоров’я інших людей» [2].

Педагоги нашого опорного закладу на уроках фізичної культури ставлять перед собою завдання :

  • поглибити в учнів знань про власне здоров’я, фізичний розвиток, необхідність ведення здорового способу життя, безпечну поведінку, фізичну культуру особистості, взаємозв’язок організму людини з навколишнім природним середовищем;
  • формувати в учнів знання про здоров’я і безпеку, здоровий і безпечний спосіб життя, фізичну культуру;
  • підвищувати рівень рухової активності;
  • удосконалювати життєво необхідних умінь та навичок, уміння використо­вувати їх у навчальній та повсякденній діяльності;
  • створювати мотивації учнів щодо дбайливого ставлення до власного здоров’я, занять фізичною культурою, вдосконалення фізичної, соціальної, психічної і духовної складових здоров’я;
  • сприяти усвідомленню учнями цінності життя і здоров’я, значущості здорового і безпечного способу життя та фізичної культури;
  • збагачувати досвід учнів щодо збереження здоров’я;
  • розширення функціональних можливостей організму учня шляхом ціле­спрямованого розвитку природних здібностей, основних фізичних якостей;
  • підготовка молоді до забезпечення власної безпеки та безпеки інших людей у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу, до служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.

Принцип оздоровчої спрямованості фізичної культури полягає в організації фізичного виховання, і зокрема занять фізичними вправами, таким чином, щоб вони сприяли профілактиці захворювань учнів, зміцненню їх здоров’я. В ході фізичного виховання слід забезпечувати таке поєднання роз’яснювальної, виховної роботи і різних форм практичних занять фізичними вправами, при якому фізична культура стає усвідомленим обов’язковим компонентом режиму для школяра. Згідно з “Положенням про фізичне виховання учнів загальноосвітньої школи”, система занять школярів фізкультурою і спортом включає такі пов’язані між собою форми:

- уроки фізичної культури;

- фізкультурно – оздоровчі заходи протягом шкільного дня (гімнастика перед уроками, фізкультурні хвилинки під час уроків, ігри й фізичні вправи на перервах і в режимі продовженого дня);

- позакласна спортивно-масова робота (заняття в гуртках фізичної культури і спортивних секціях, спортивні змагання);

- позашкільна спортивно-масова робота та фізкультурно-оздоровчі заходи за місцем проживання учнів (заняття в дитячо-юнацьких спортивних школах, туристичних гуртках і т.д.);

- самостійні заняття учнів фізичними вправами вдома, на пришкільних і дворових майданчиках, стадіонах та інше [10].

Щороку учні та вчителі активно включаються у місячних безпеки руху «Увага, діти на дорозі!», два рази на рік у школі проводиться тиждень знань дітьми правил безпеки життєдіяльності, тиждень безпеки руху, день мобільності (день без автомобіля), бо добре розуміє, що профілактика збереження життя і здоров'я дітей повинна проводитись постійно. (фото 1,2,3)

Протягом року в закладі проводяться Дні профілактики, а також діє Рада профілактики правопорушень.

У 2017 році заступник директора опорного закладу Панчишин О.І. організувала в рамках 4 глобального тижня безпеки дорожнього рух Флешмоб «Україна за безпеку дорожнього руху» за ініціативи ДП «Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій» МОЗ України» за участю учнів шкіл та гімназії, співробітників Рогатинського В-ЛУ ГУНП в Івано-Франківській області , Рогатинського РВ У ДСНС в Івано-Франківській області, районної центральної лікарні всіх активних та небайдужих громадян нашого міста.(фото 4,5,6)

Надзвичайно цікаво щороку проходить інтерактивний захід «Майстерня професій» для учнів 6 класів за участю роботодавців району в рамках договору про співпрацю з відділом освіти РДА та Рогатинським Центром зайнятості, метою якого є надати можливість школярам ознайомитись з дивовижним світом професій, спробувати себе у ролі працівників тих чи інших професій. Учні мали можливість ознайомитися з такими професіями, як: військовий, поліцейський, кухар-кондитер,пожежник-рятувальник, екскурсовод, медична сестра, манікюрниці, фельдшер ветеринарної медицини, техніка-технолога. (фото 7,8)

В опорному закладі в рамках місячника правовиховної та профілактичної роботи, акції «16 днів проти насильства» щорічно проводиться круглий стіл на тему «Забезпечення та реальний стан дотримання прав дитини» за участі працівників служби у справах дітей Рогатинської РДА,Рогатинського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Рогатинського бюро правової допомоги, міської варти, офіцерів Рогатинського В-ЛУ ГУНП в Івано-Франківській області, провідними фахівцями Рогатинського РВ УДСНС України в Івано-Франківській області. . Тішить те, що учні є активними учасниками такої форми роботи. Вони завжди ставлять доречні запитання , вступають у діалоги і навіть диспутують. Проведення такого круглого столу – важливий елемент становлення особистості. (фото 9,10)

Щороку проводяться зустрічі із лікарями: офтальмологом, гінекологом, дерматовенерологом, наркологом, стоматологом, фтизіатром, сімейним лікарем, терапевтом. Ці зустрічі є ефективними і пізнавальними для учнів, несуть чітку освітню мету. Суттєво, що саме зараз, у віці, коли молодь чуттєва до зовнішніх впливів, потрібно вислухати, дати доцільні поради, настанови для гідного майбутнього, на яке покладається велика надія (фото 11).

Учні 3 класів разом із священиком мають можливість готуватися до Першого Причастя – перепустки в особливий світ життя з Богом. Воно духовно збагачує і зміцнює дитину. В період підготовки до Першої Сповіді учні проходять науку, вивчають катехизм, правди віри, у яких йдеться про те, яким має бути християнин. Перше урочисте Причастя – це ще й привід об’єднати всю родину (фото 12).

Педагогом – організатором та вчителями образотворчого мистецтва проводяться різноманітні виставки малюнків і колажів: «Мій друг – безпечний рух», «Почуймо один одного» « Життя без шкідливих звичок », «Життя найбільша цінність», «Насильству- Ні!» (фото 13,14). Вчителями української мови та літератури - конкурс творів - есе на тему: «Школа добра і радості».

У школі не перший рік діє наркопост, керівником якого є медична сестра школи. Слід зазначити, що у школі з дітьми проводиться систематична робота згідно плану роботи наркопоста, ведеться відповідна документація.

  • службою в опорному закладі проводяться заходи по просвітницько-профілактичній роботі, бесіди та діагностичне анкетування по пропагуванні здорового способу життя та по проблемі насильства.

Соціальний педагог та практичний психолог протягом року акцентує свою роботу на :

- контролі соціальних допомог з боку держави і районної влади дітям пільгових категорій: організація харчування, оздоровлення, виконання програми « Діти України»;

- просвітницько-профілактичній роботі: організація « Тижня освіти для дорослих », організація заходів щодо пропаганди здорового способу життя і порозуміння з ВІЛ - інфікованими, туберкульозу, по запобіганню насильства в сім'ї та в школі, робота з дітьми схильними до правопорушень, робота з дітьми з проблемних сімей;

- корекційно - розвивальній та відновлюваній роботі: проведення розвивальних занять з учнями, тренінгів з педагогами, батьківських зборів щодо формування позитивного ставлення до себе, формування мотивації до навчання, адаптація першокласників та п'ятикласників;

- діагностичній роботі: вивчення особливостей ставлення до навчання, до себе і світу;

- консультаційній роботі: щодо забезпечення соціального захисту, проблеми у спілкуванні.

Психологічною службою щорічно проводиться з дітьми анкетування «Вивчення здорового способу життя», «Моє життя в сім’ї та школі», «Насильство в сім’ї і школі», «Молодь і протиправна поведінка», години спілкування «Життя як цінність», «Знати, щоб жити!», «Хочеш бути щасливим – будь!», перегляд фільмів «Людське життя – найважливіше», «Станція призначення – життя», ( на тему захисту дітей від насильства у школах, сім'ях та вулиці), «Правда про куріння», «Правда про наркотики», «Шкідливі звички».

У розбудові виховної системи закладу особлива роль належить класному керівникові, який є головною дійовою особою у здійсненні виховного процесу опорного закладу. Він виконує цілу низку професійно-педагогічних функцій щодо учнів та їхніх батьків: виховну, розвивальну, організаторську, координуючу, інтегруючу.

Кожен класний керівник розуміє, що школа повинна не просто навчати, а керувати знаннями, виховувати відповідальну особистість, яка вміла б самоутверджуватись, могла б адекватно мислити, перетворювати природну й соціальну інформацію, яка прагнула б на краще змінити своє життя й життя своєї країни. Учень ніколи не досягне успіху, якщо не відчує себе хоча б один раз важливим у соціумі.

Серед форм і методів процесу формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя пріоритетна роль у діяльності класних керівників належить активним методам, що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії і сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи і творчості. До них належать:

· Масові: конкурси, виставки, конференції, лекції, тижні, місячники, дні здоров’я, походи, екскурсії;

· Групові: години спілкування, сюжетно-рольові ігри, ігри-заняття, усні журнали, творчі роботи, інформаційні повідомлення, тренінги, уроки, диспути, дебати, психологічні практикуми, презентації та обговорення книг, фільмів, ранки, тематичні дискотеки, вікторини, зустрічі з психологом, лікарями, змагання, бесіди, рухливі ігри на свіжому повітрі;

· Індивідуальні: відверті розмови, консультації, анкетування, тестування, діагностування, бесіди, захист проектів.

Розширити знання школярів про шкідливий вплив алкоголю, наркотиків на організм людини класні керівники намагаються через такі форми роботи, як:

· Розповсюдження тематичної літератури;

· Зустрічі з фахівцями;

· Розгляд ситуації;

· Перегляд та обговорення відеофільмів.

Застосування цих та інших методів сприяє створенню у дітей та молоді адекватної моральної самооцінки, організації дієвої роботи щодо формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя.

У школі протягом року в рамках Творчої лабораторії класного керівника, класні керівники проводять відкриті виховні заходи: «Про дорогу пам’ятай , правила вивчай», «Я – дитина, я маю право», «Джерело життя», «Зігріє серце крапля доброти», «Поговоримо про ввічливість», «Здоров’я природи – здоров’я людини», «Я в Україні, ми – українці», «Культура поведінки – це моє майбутнє», «Творіть добро, щоб кращим став весь світ», «Комп’ютерна та інтернет – залежність як актуальні проблеми сучасності». (фото 15,16)

На заняттях основ здоров’я, біології учні ознайомлюються з фізичними, духовними, естетичними та соціальними компонентами здоров’я, набувають навичок особистої гігієни, вчаться зберігати та зміцнювати здоров’я, надавати першу допомогу, усвідомлюють необхідність правильної екологічної поведінки стосовно себе та довкілля. Під час викладання цих дисциплін учителі віддають пріоритет інтерактивним формам роботи з учнями: семінари, тренінги, дискусії, рольові ігри, «мозковий штурм» тощо.

На уроках християнської етики, на засадах християнської моралі вчителі дають можливість підростаючому поколінню вибрати правильний шлях у житті, вибрати свою життєву позицію.

На заняттях гуртків, під час конкурсів та виховних та позакласних заходах виховується здоровий спосіб життя, створюються умови для прояву творчих здібностей, вираження особистості.

Ефективним напрямом роботи щодо формування у школярів здорового способу життя залишається спорт. Дух дружби і змагання додає азарту і кожен хоче виявити свої найкращі якості. Заняття спортом, перемоги роблять учнів фізично розвиненими, чуйними, добрими, а відтак і щасливими.

Щороку учні опорного закладу мають можливість займатися у секціях баскетболу, волейболу, футболу та показувати високий результат на шкільних та районних змаганнях. (фото 17,18)

Другий рік поспіль в опорному закладі в тренажерному залі працює гурток атлетичної гімнастики для хлопців та дівчат, що дає змогу підтримувати фізичну форму учнів. (фото 19,20)

Найважливішою ланкою виховної системи школи є учнівське самоврядування «Школа Лідера», розвиток якого допомагає учням відчути себе організаторами свого життя у школі, сприяє формуванню навичок у колективі, що є найважливішим у самостійному житті

Календар
«  Червень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Copyright MyCorp © 2018
Конструктор сайтів - uCoz