Головна | Реєстрація | Вхід | RSSП`ятниця, 20.07.2018, 23:28

Опорний заклад Рогатинська СЗОШ №1 з поглибленим вивченням іноземної мови

Меню сайту
Форма входу

Правовиховна робота

Правова та профілактична робота

 

«Нехтування вихованням взагалі

і правовим зокрема, недотримання чітко законодавства

призводить до загибелі людей, сімей, держав і всього світу»

Я.Коменський

 

Правові погляди мають бути засновані на загальних правових знаннях та уявленнях про державу і право, про правові відносини між людьми, про конституційні права та обов'язки особистості. Важливо, щоб ці знання і уявлення правильно відображали певні правові норми

Одним із аспектів усебічного розвитку особистості є висока правова культура. Адже не можна вважати фізично здорову людину гармонійно розвиненою, коли вона, маючи широкі знання, добре працюючи або навчаючись, порушує закони, права. Здатність людини розуміти правила співжиття і вимоги законів та відповідним чином поводитися не є вродженою, вона формується під впливом спеціальних виховних заходів, є наслідком спілкування з іншими людьми, участі в різних видах діяльності.

Правове виховання — це необхідна умова підвищення правової активності людей, формування правової культури суспільства, подальшого зміцнення законності і правопорядку.

Мета право виховної роботи - формування в учнів відповідних знань про правові норми як регулятори поведінки людини в соціумі, що вимагають самостійного, усвідомленого вибору поведінки і відповідальності за цей вибір.

Завдання правовиховної роботи – формування

- правової культури

- вільного і відповідального самовизначення у сфері правових стосунків з

суспільством

- гуманістичного світогляду

- усвідомлення своїх прав і прав інших людей

- нетерпимості до насильства в усіх його проявах

- толерантності

- прагнення до здорового способу життя

- вивчення національних і демократичних традицій та цінностей як базових

утворюючих права.

Нормативна база:

- Конституція України,

- Конвенція ООН про права дитини,

- Закон України “ Про освіту ”,

- Закон України "Про охорону дитинства “,

- Закон України «Про профілактику правопорушень »,

- Комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю,

- Комплексних заходів щодо профілактики бездоглядності та правопорушень

серед дітей, їх соціальної реабілітації в суспільстві,

- Програми правової освіти населення України (Постанова Кабінету Міністрів України від 29.05.95 №336),

- Комплексних програм профілактики СНІДу та наркоманії,

- Міжнародних актів та рекомендацій щодо становища дітей та молоді та ін.

 

ОСНОВНІ КРИТЕРІЇ

ВПРОВАДЖЕННЯ ПРАВОВОГО ВИХОВАННЯ:

  1. Правова освіта повинна охоплювати широкі верстви населення –

учнів, батьків, учителів.

  1. Правова освіта повинна забезпечувати зростання самосвідомості учнів,

розуміння ними суворого дотримання положень Конституції і законів України.

  1. Розуміння учнями єдності прав і обов'язків і їх виконання в реальному житті.
  1. Школа виконує важливе соціальне замовлення держави: формує правовий інтелектуальний потенціал України, забезпечує висококваліфікованими фахівцями галузі народного господарства, науки і культури.
  1. Школа прагне підготувати учня до реального життя,

вміння користуватися правовими знаннями, набутими в школі.

  1. Пропаганда основних принципів Загальної декларації прав людини,

Декларації і Конвенції прав дитини.

  1. Прагнення домогтися формування громадянської позиції

кожного учня на основі загальнолюдських цінностей:

свободи переконань, думок, володіння та користування власністю.

  1. Вміння учнів протистояти злочинам і правопорушенням у суспільстві.

 

Прилучення учнівської молоді до правової культури збагачує її духовне життя. Водночас знання нею своїх прав і обов'язків розширює можливості їх реалізації, зокрема й у власних інтересах. Правове виховання зміцнює життєву позицію, підвищує громадянську активність, загострює почуття непримиренності до негативних явищ.

Порівняно з іншими складниками виховання воно має свою специфіку, що визначається передусім соціально-правовим статусом учнівської молоді в суспільстві. Школярі матеріально залежні від батьків чи опікунів їх самостійність і активність коригує педагогічний колектив, їм бракує правових знань і досвіду правових відносин, вони мають засвоювати правові закони, які регулюють їхнє життя і діяльність як неповнолітніх, і правові норми, якими їм доведеться керуватися в майбутньому.

У правовиховній роботі школи існують певні недоліки: у її змісті превалюють питання кримінального права; перевага надається вивченню прав особистості, менше уваги звертають на вивчення обов'язків; недостатньо наголошується на питанні особистої відповідальності людини за свою поведінку; відсутнє обґрунтування справедливості правових норм в їх інтерпретації; головний акцент робиться на заборонах, обмеженнях замість розкриття змісту їх моральних засад; відчувається розрив між змістом правових норм і конкретною поведінкою учнів.

Найперше завдання правового виховання — озброєння учнів знаннями законів, підвищення їх юридичної обізнаності, систематичне інформування їх про актуальні питання права. Правові знання є тим підґрунтям, на якому формується правова свідомість. Вони допомагають учням співвідносити свої вчинки і поведінку своїх товаришів не лише із загальновідомими моральними нормами, а й з вимогами законів, коригувати свою поведінку, змінювати її у правильному напрямі.

Значна частина школярів хоча й не знає конкретних правових норм, але не допускає правопорушень. Регулятором поведінки у цьому разі є дотримання норм моралі та звичаїв. Такі школярі не завдають шкоди іншим, не скоюють крадіжок та інших правопорушень, тому що керуються в конкретній ситуації певними моральними принципами.

Друге завдання — формування в учнів правової свідомості як сукупності правових уявлень, поглядів, переконань і почуттів, що визначають ставлення особистості до вимог законів, регулюють її поведінку в конкретній правовій ситуації.

«Становлення правової свідомості, — пише О.І. Вишневський, — один з основних напрямів формування громадянина. У сім'ї та в школі дитина повинна не тільки навчитися поважати закони, відстоювати свої права та свободи, але й поважати чужі, толерантно ставитись до чужих поглядів, шанувати права інших на самовираження, власні культурні цінності, вибір конфесій, участь у політичному житті тощо. Все це надзвичайно важлива сфера виховання, передусім з точки зору потреб державотворення».

Правові погляди мають бути засновані на загальних правових знаннях та уявленнях про державу і право, про правові відносини між людьми, про конституційні права та обов'язки особистості. Важливо, щоб ці знання і уявлення правильно відображали певні правові норми, адже інакше правові погляди будуть хибними.

Одним із найважливіших компонентів правової свідомості є переконання — усвідомлення людиною істинності світоглядних та моральних понять та її особиста готовність діяти відповідно до цих правил і понять.

У процесі правового виховання дуже важливо виховувати в учнів вищі правові почуття, які б регулювали їх поведінку (відповідальність, справедливість та ін.), інакше головним регулятором її стануть прості емоції (гнів, страх тощо), які спричиняють ситуативну поведінку.

Третє завдання — формування в учнів поваги до держави і права, розуміння необхідності дотримання вимог законів. Такі якості виховують, розкриваючи соціальну суть і роль держави та права. Виховання у школярів поваги до закону і правопорядку, переконаності в необхідності дотримання правових норм здійснюють через виховання поваги до правоохоронних органів, людей, які охороняють закони. Проте не слід залякувати учнів цими органами, бо вони не зможуть усвідомити, що закони виконують не лише каральну функцію, а й захищають інтереси всього суспільства, кожного його члена.

Четверте завдання — вироблення в учнів навичок і умінь правомірної поведінки. Звичку і вміння дотримуватися вимог права і моралі слід розглядати як продукт свідомого ставлення учнів до визнання свого громадянського обов'язку, до дотримання правових норм. Як правомірна, так і неправомірна поведінка залежать від певних мотивів. Одні учні дотримуються правових норм унаслідок глибокої переконаності; другі — тільки тому, що побоюються можливого покарання; треті гарною поведінкою намагаються досягти своїх егоїстичних цілей; четверті — тому, що їхню поведінку контролюють; п'яті звикли виконувати правила співжиття. Звісно, педагог мусить знати, якими мотивами керується учень, виконуючи норми закону.

П'яте завдання — формування в учнів нетерпимого ставлення до правопорушень і злочинності, прагнення взяти посильну участь у боротьбі з цими негативними явищами, вміння протистояти негативним впливам. В юридичній літературі розглядають різні рівні активності особистості щодо вимог закону. Так, якщо вона просто дотримується правових норм, виявляється мінімальний рівень її активності, тому що їй слід лише уникати дій, заборонених законом. Якщо ж особистість виконує правові норми, вона виявляє більшу активність.

Використовуючи правові норми, особистість виявляє найвищий ступінь активності. Третій рівень активності передбачає, щоб учні не лише сумлінно виконували свої обов'язки, а й вимагали цього від інших. Така позиція формуватиметься за умови залучення їх до діяльності, спрямованої на забезпечення дисципліни й порядку в школі та за її межами. Будь-яка спроба ізолювати дітей від негативного, замовчувати і приховувати від них недоліки нашого життя не виховує у них непримиренного ставлення до цих явищ, не мобілізує їх на боротьбу з цим злом, не виробляє імунітету проти його впливу.

Шосте завдання — подолання у правовій свідомості хибних уявлень, що сформувалися під впливом негативних явищ, життя. Специфічним недоліком правової свідомості окремих учнів є хибні уявлення про зміст правових норм. Вони визнають наявність низки заборон, але неправильно уявляють собі їх суть, наслідки невиконання. Багато з них упевнені, що за правопорушення відповідають лише дорослі, а неповнолітні нібито звільняються від такої відповідальності.

Вони не переконані в дієвості положення, що «незнання закону не звільняє від відповідальності тих, хто його порушує», нерідко не вміють зіставляти свої дії та вчинки з вимогами права. Коли їм доводиться давати правову оцінку конкретному правопорушенню, виходять з власних уявлень про протиправне, що, як правило, ґрунтуються не на знаннях конкретних положень закону, а передусім на відомих їм нормах моралі. Такі недоліки правової свідомості — одна з причин вчинення правопорушень неповнолітніми.

Зміст правового виховання визначається особливостями права як нормативно-регулятивного явища, його суспільними функціями і значенням в організації та управлінні суспільством. Законодавство України охоплює різні галузі права. Серед них чільне місце належить державному праву. Його норми регулюють найважливіші суспільні відносини, що закріплюють основи організації суспільства і правового становища особи, державного устрою. Особливим питанням державного права України є її Конституція як Основний Закон держави і суспільства.

Реалізація завдань і змісту правового виховання учнів здійснюється передусім у процесі навчання. Вивчення гуманітарних предметів спрямоване на формування в них високих ідеалів, морально-правових якостей, непримиренності до аморальних явищ, правопорушень і злочинності. Дисципліни природничого циклу дають змогу торкнутися кола питань з різних галузей права, зокрема його нормативних актів щодо охорони природи, охорони праці, охорони здоров'я людини та ін. Важлива роль у правовому вихованні школярів належить курсу правознавства, у процесі вивчення якого вони знайомляться з усіма галузями права, здобувають знання, вміння і навички в системному вигляді.

У школі діють:

- Програма вивчення сімей, учнів;

- Програма вивчення особистості важковиховуваних учнів;

  • Списки дітей-сиріт, півсиріт, дітей з малозабезпечених, багатодітних сімей,

дітей під опікою та піклуванням (щороку поновлюються);

- Психолого-педагогічна карта спостереження учня;

  • Рекомендаційний список та виставка тематичної літератури про проблеми виховання, наслідки порушення законодавства неповнолітніми,етикет, фізіологічні та психологічні особливості школярів;

- Анкети для учителів, учнів, батьків;

  • Цикл бесід на теми морально-правового виховання, християнської моралі,

враховуючи різні рівні трьохступеневої школи 1-4 , 5-8 ,9-11 кл.

 

Правові знання, засвоєні на уроках, поглиблюються і розширюються у позакласній виховній роботі. Вибір форми чи методу виховного впливу залежить від його мети, змісту, вікових та індивідуальних особливостей учнів і можливостей педагогічного колективу школи.

Здійснюючи правове виховання на уроках і під час спеціальних виховних заходів, вчителі розкривають зміст усіх галузей права, не зосереджуючи увагу учнів на якомусь одному з них (наприклад, кримінальному), оскільки в повсякденному житті вони керуватимуться основними їх положеннями. Розкриваючи конкретні правові норми, вчителі усвідомлюють, що слід показувати їх зв'язок з правилами моралі, на яких вони базуються; ілюструючи випадки порушень норм права, не зловживати негативними прикладами, краще наводити ті, що демонструють, як треба діяти в подібній ситуації.

Протягом року у школі проводяться

Всеукраїнський профілактичний рейд “ Урок ”

Місячник безпеки руху " Увага, діти на дорозі! "

Місячник правової та профілактичної роботи

Тиждень знань безпеки життєдіяльності

Тиждень освіти для дорослих

Тиждень права

Акція 10 днів проти насильства

Засідання РПП

Дні профілактики

 

Розповідаючи про злочини, педагоги не деталізують факти, оскільки це може навчити окремих школярів методики скоєння злочину, а розкривають суть негативних фактів так, щоб вони викликали відразу, а не захоплення ними. Завжди слід пам'ятати, що вирішальним моментом у правовому вихованні школярів є висока правова культура педагогів і відповідний правово-психологічний клімат у школі та в сім'ї учня.

Співробітництво із іншими організаціями

-Зустрічі із працівниками Рогатинського ВП ГУНП та РВ ДСНС

- Зустрічі із працівниками правоохоронних органів

- Зустрічі із працівниками РЦЛ

- Акції із представниками адміністрації : служби у справах дітей, відділу сім’ї та молоді

- Зустріч із представниками громадських організацій, реабілітаційних

Центрів

 

У правовиховній роботі школи важливу роль відіграє залучення учнів до посильної діяльності, яка передбачає певний обсяг правових знань, умінь та навичок. Це передусім участь у дитячому самоврядуванні «Школа лідера», зокрема в роботі комісії з дисципліни і порядку, в загоні юних інспекторів дорожнього руху «Права», в дружині юних пожежних «Рятувальний патруль» , в екобригаді «За життя», у різних формах природоохоронної роботи .

 

На основі практичного досвіду сформувалася трирівнева структура організації роботи з профілактики правопорушень:

Перший рівень – соціальна профілактика

(зошит корекції поведінки, анкетування, тестування, соціальний паспорт)

1. Проведення тижня правових знань,10 днів проти насильства, місячника

профілактичної та правовиховної роботи, зустрічі з представниками служб,

міліції.

2. Робота наркопоста.

3. Випуск буклетів, бюлетенів, презентацій.

4. Робота органів шкільного самоврядування.

5. Уроки правознавства, єдині уроки права, виховні позакласні та позашкільні

заходи.

  1. Реалізація проектів.
  2. Друкування матеріалів на правовиховну тематику в періодичній пресі, шкільній газеті та на сайті школи.

Вторинна профілактика – направлена на виявлення негативних змін у поведінці дитини, попередження подальшого їх розвитку та побудована на принципах вивчення та врахування особистості дитини, проектування та забезпечення її розвитку, самоорганізації та самовиховання.

( зошит корекції поведінки, індивідуальна робота з учнями, соціально,

психолого- педагогічний супровід, консультації спеціалістів, охоплення

дорученнями )

Третинна профілактика - цілеспрямована робота з учнями, схильними до правопорушень, має цілком індивідуальний характер.

( Аналіз діяльності, зайнятість, психолого - педагогічний супровід )

 

Організація контролю за станом відвідування учнями школи здійснюється через

  • Роботу класних керівників, органів самоврядування над попередженням пропусків
  • Щоденний контроль адміністрації за відвідуванням школи учнями
  • Індивідуальну роботу з батьками щодо попередження пропусків уроків

 

Програма корекційної
та профілактичної роботи з учнями «групи ризику»

І. Виявлення дітей, які мають труднощі в навчанні та поведінці

ІІ. Визначення причин труднощів в учнів «групи ризику»

ІІІ. Шляхи подолання труднощів

ІV. Консультації спеціалістів з проблем виховання

V. Корекційна робота з учнями

V І. Консультативно- корекційна робота з батьками

VІ І. Моніторинг вихованості учня

 

Система профілактики правопорушень

1. Робота класного та шкільного самоврядування

2. Організація Днів профілактики. Робота Ради профілактики правопорушень

3. Розгляд питань на педрадах нарадах при директорі та нарадах класних керівників

4. Розгляд питань на батьківських зборах класу

5. Передача справ учнів-правопорушників на розгляд в службу у справах дітей РДА та кримінальну міліцію у справах дітей

 

 

Форми роботи

 

«Педагог-предмет-дитина»

створення газет, презентацій, участь у конференціях, круглих столах

виховних заходах, конкурсах, проектах, акціях

« Педагог-дитина»

Складаннясоціально-педагогічного паспорту класу, консультації і т.п.

«Педагог-ситуація-дитина»

Створення виховних ситуацій, залучення до продуктивної позаурочної діяльності (за інтересами)

«Педагог-людина-дитина»

Зустрічі з спеціалістами, цікавими людьми

 

 

 

СХЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ З БАТЬКАМИ УЧНІВ

з метою профілактики правопорушень серед школярів

 

МО класних керівників та педагоги школи проводять

  • Батьківські збори. Батьківський Всеобуч.
  • Індивідуальні, групові консультації, відвідування сім’ї вдома
  • Стінгазета , сайт
  • Стенди “ Правовий всеобуч”, “ Батьківський вісник”.
  • Виготовлення бюлетенів, буклетів, пам’яток з питань виховання
  • День відкритих дверей, традиційні родині свята та шкільні заходи.

 

СИСТЕМА ВНУТРІШКІЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

ЗА СТАНОМ ПРАВОВИХОВНОЇ РОБОТИ

Педагогічна рада.

Наради при директорі, заступниках директора.

Накази

Методоб’єднання

класних керівників.

Психолого -педагогічний

семінар, семінар –практикум

 

 

 

 

 

 

 

 

Результатом превентивного правового виховання

є поведінка учнів, що визначається

основними показниками вихованості:

 

Поведінка в сім'ї:

чи виявляє дитина інтерес до сімейних справ, проблем у родині, чи переживає разом з іншим членами родини радощі й негаразди

Поведінка в школі:

уважність на уроках, старанність у виконанні завдань учителів. Вияв почуття відповідальності за доручені справи, бережливе ставлення до шкільного майна, дотримання правил для учнів і режиму закладу.

Поведінка на вулиці та в громадських місцях:

дотримання правил вуличного руху, збереження природи, дотримання чистоти в громадських місцях, у транспорті, на вулиці.

Ставлення до старших:

ввічливість у спілкуванні, надання посильної допомоги тим, хто її потребує.

Ставлення до ровесників:

активна участь у спільній діяльності. Прагнення поділитися своїми успіхами та невдачами з товаришами. Бажання безкорисливо допомагати друзям, прагнення не підводити клас, групу.

Ставлення до самого себе:

-->

Календар
«  Липень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Copyright MyCorp © 2018
Конструктор сайтів - uCoz